Ми живемо в цифровому столітті. За один похід в кафе робимо стільки фотографій, скільки наші батьки робили колись за рік. Повсякденна фотографія повністю перемістилася в цифровий простір. Цінність її прямує до нуля. Ми перестали друкувати фотографії, а навіщо, адже завжди можна переглянути їх в телефоні.

І тим цінніше стають ті деякі світлини, які друкуються на папері. Ви напевно бачили фотографії з весілля ваших батьків, їх може бути всього декілька, але наскільки вони цінні для них і, я думаю, для Вас теж. А уявіть якби з весілля батьків був би цілий альбом. Це сімейна реліквія, частинка історії. Що Ви залишите своїм дітям? Флешку, пароль від хмари?

Багато з Вас вже не знають що таке 5 дюймові дискети, а Ваші діти можуть вже не знати що таке USB. Надруковані ж фотографії при дбайливому зберігання доживуть до Ваших правнуків як мінімум. В Європі люди ведуть історію своєї родини. Там легко можна знайти в будинку фотографії прабабусь … Фотографія не може називатися фотографією, поки вона не надрукована.

На завершення хочу запропонувати переглянути Вам один ролик. Він звичайно фантастичний, але змушує задуматися.